Оперний театр Копенгагена (дан. Operaen på Holmen) - національний оперний театр Данії - один з новітніх і найдорожчих оперних театрів у світі. Відкритий 15 січня 2005 року. Його будівництво обійшлося в більш 500 млн доларів США. Театр розташований на острові в центрі Копенгагена навпроти палацу Амалієнборг і Мармурової церкви.

Бронзова копія скульптури Давід Мікеланджело стоїть перед данською королівською колекцією (Afstøbningssamling Kongelige) на набережній Langelinie.

Амалієнборг (дан. Amalienborg) — палацовий комплекс в Копенгагені, що є зимовою резиденцією данської королівської родини і визначною архітектурною пам'яткою Данії в стилі рококо. Амалієнборг складається з чотирьох зовні подібних особняків, що оточують восьмикутну площу, в центрі якої розміщується кінна статуя короля Фредеріка V. Назва комплексу походить від імені дружини короля Фредеріка III, королеви Софії Амалії, яка в 1673 році побудувала на цьому місці палац під назвою Софія Амалієнборг (дан. Sophie Amalienborg), що в 1689 році згорів при пожежі.

Кінна статуя Фредеріка V в центрі площі виконана у римському стилі і вважається однією із найвизначніших кінних статуй у світі. Вона була створена французьким скульптором Жаком Франсуа Жозефом Салі. Профінансувала проект Данська Ост-Індська компанія, головою якої був Лорд Мольтке.

Церква Фредеріка (дан. Frederiks Kirke), відома як Мармурова церква (дан. Marmorkirken) — церква в Копенгагені, Данія. Розташована поруч з палацом Амалієнборг. Мармурова церква була спроектована архітектором Нільсом Ейгтведом у 1740 році разом з Фредеріксстаденом (з дан. Frederiksstaden — Місто Фредеріка) — новим районом Копенгагена, зведення якого за задумом короля Фредеріка V мало відзначити 300-річчя перебування Ольденбурзької династії на данському троні. Перший камінь у фундамент церкви заклав Фредерік V в 1749 році, проте через численні скорочення бюджету будівництво сповільнилося. Монументальна церква залишилася недобудованою і стояла, як руїни, протягом майже 150 років. Вона була завершена і відкрита в 1894 році за фінансової підтримки промисловця Карла Фредеріка Тьєтгена.